Home Blog Page 1792

Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Товариств (ЄКУЛТ) : матеріали конгресу, м. Івано-Франківськ, 23-28 травня 1991 р.

0
Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Товариств (ЄКУЛТ)

Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Товариств (ЄКУЛТ) : матеріали конгресу, м. Івано-Франківськ, 23-28 травня 1991 р. / Українське Лікарське Товариство Івано-Франківщини ; редкол.: Нестор Середюк, Микола Долішній, Іван Мазепа, Йосип Библюк, Ігор Вакалюк. – Івано-Франківськ, 1992. – 183 с.

Анотація: В травні 1991 року в місті Івано-Франківську проходив Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Товариств. B день відкриття Конгресу учасники підняли в центрі міста національний український прапор, освячений Кардиналом Любачівським, і символічний прапор Українського Лікарського Товариства. Лікарі-українці пройшли вулицями міста до Кафедрального Собору, де відбулась літургія. За дні роботи Конгресу було заслухано і обговорено велику низку доповідей про історію української медицини, екологічні і соціальні проблеми медицини, питання навчання у вищій школі і підготовки кваліфікованих спеціалістів. Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Товариств став значним доробком в справі відродження незалежної України.

Голова українського лікарського товариства Прикарпаття ЙОСИП БИБЛЮК.

ЗМІСТ

Пиріг Любомир. Високоповажні пані та панове! Дорогі колеги! : [вітальне слово на відкритті Конгресу]…..3-4

Розділ I. Сторінки історії української медицини
Рудавська Олександра. З історії української медицини…..5-7
Пелещук Анатолій. Т. Г. Яновський – гордість української медицини: до 150-річчя Київського медичного інституту…..8-10
Козовик Іван. Благотворний внесок Є. І. Озаркевича у розвиток медичного обслуговування населення в Галичині…….10-13
Пиріг Любомир. Українська медицина в дзеркалі філателії…..13
Геник Степан. Софія Окуневська – перша учена-лікарка в Галичині……13-15
Арсенич Петро. Лікарі Станіслава початку XX століття та їх культурно-громадська діяльність……15-17
Долчук Микола. До історії відкриття променів Рентгена……17-20
Кравець Аретій. Медична служба Української повстанської армії……20-23
Зозуляк Василь, Зозуляк Зоряна. Іван Куровець – міністр охорони здоров’я Західно-Української Народної Республіки…..23-24
Рожковський Ярослав, Гладчук Іван. Життєвий шлях лікарів сім’ї Липи як взірець громадської позиції українського лікаря…….25
Гельнер Звенислава. Розп’ята медицина (мартиролог українських лікарів)……25-28
Дудник Сергій, Новакович Руслан, Столяров Вячеслав, Пашкович Сергій. Документальний портрет святого Агапія Печерського……..28-31
Надрага Богдан, Надрага Олександр. Володимир Кобільник – лікар, етнограф, археолог……..31-34
Кіцера Олександр. Деякі сторінки історії “Народної лічниці” в документах…….34-36
Чайковський Ю. Б. Володимир Олексійович Бец – учений, громадянин, патріот…….37-39
Юнко Михайло. Український Червоний Хрест……39-42
Шеремета Микола, Олійник Олександр. Юрій Дрогобич – перший український дипломований лікар…….42-43
Голяченко Олександр. Духовні джерела української медицини та шляхи її відродження……..43-47
Пундій Павло. Українські лікарі – піонери в США (до століття першого лікаря-українця в Америці)……47-48
Вакалюк Ярослава. З історії народної медичної термінології……..48-49
Винницький Олександр. Історія боротьби з інсультами на Україні…….49-50
Зозуляк Василь. Фахова та просвітянська робота лікарів Прикарпаття на початку ХХ століття……50-51
Каленюк Тимофій, Кухта Олесь. Історія аптечної справи у Львові……51-52
Кухта Стефан, Свистун Анна, Гаталяк Леся. Перша лікарка-українка в Галичині……52
Омеляшко Андрій. Сергій Авраамович Верхратський – вчений, історик медицини…..53
Соколюк Людмила. Терниста путь української жінки до медичної освіти.….54
Чучмай Георгій, Кухта Стефан, Різник Світлана. Всемилосердний ізлічитель Пайтелеймон в Галичині……54-55
Шеремета Микола, Прокопчук Вячеслав, Яремко Мар’ян. Ретроспективний діагноз захворювання та причина смерті Лесі Українки (25.ІІ.1871 – VIII.1913)……55-56
Юнко Михайло, Яцкевич Ярополк. Призабуті імена……56-57

Розділ ІІ. Морально-етичні проблеми українського лікаря в Україні та діаспорі
Джуль Павло. Сучасні проблеми медичної етики….58-62
Галярник І. Приватна практика і реклама. – Доповідь не записана…..62
Гук Ігор. Пересадка органів в Австрії – перші контакти з українськими пацієнтами. – Доповідь не записана…..62
Тринус Констянтин. Марксизм і медична наука…….63-65
Павловський Михайло, Орел Гліб. Як запобігти дегуманізації медицини?……65-70
Давида Станіслав. Про деякі напрямки громадсько-професійної діяльності крайових організацій УЛТ…..70-71
Гривна Михайло, Янчаркова Наталія, Боднюк Ярослав. Кауза інтеррупціонис, або етичні проблеми прав ненароджених дітей…….71-74
Пляцко Михайло, Білинський Борис, Ковальчук Іван, Стернюк Юрій. Проблема болю – соціальна проблема……75-76
Коморовський Юрій. Сучасні проблеми медичної етики на порозі суверенітету України…….76
Кравченко Володимир. Правові та морально-етичні проблеми розширення сфери функціонування української мови в вищих та середніх медичних учбових закладах і медичних установах України……77
Зубик Терентій, Остяк Йосип, Олійник Надія, Поліжайківська Наталія. Медико-соціальні проблеми СНІДу на Прикарпатті…….77-79
Кіцера Олександр. Деонтологічні аспекти діалогу лікар-хворий……80-82
Андрейчин Михайло. Деонтологічні аспекти медичної допомоги інфекційному хворому….82-83
Андрущенко Є., Чмир В. Психологічні аспекти лікування ішемічної хвороби серця у людей похилого віку……83
Білинський Б. Морально-етичні проблеми в сучасній онкології…….84
Ваврик Ждан. Науково-технічний прогрес і гуманізм медицини……84-85
Волянський В. Психологічні засади деонтології в клініці нервових хвороб……..85-86
Грибенко Віктор. Медицина декларована та дійсна……86-87
Іванчук Микола. Дегуманізація медицини – проблема сьогодення……..87-88
Іванюта Л., Мельник Л., Іванюта С., Рощина А. Місце лікаря в обстеженні та лікуванні жінок з непліддям……88-89
Коржинський Юрій, Коржинська Роксоляна. Участь батьків у догляді за новонародженими та дітьми раннього віку в стаціонарі: за і проти. Особистий 15-річний досвід…….89-90
Мощич Володимир. Народна медицина – її значення і місце в здобутках сучасної медичної науки і практики……90
Мощич Петро. Лікар-педіатр і науково-технічний прогрес. Дегуманізація медицини, як їй запобігти?……91
Мусієнко Л. Деонтологічні аспекти трансплантології…….91-92
Надрага Олександр. Особливості розвитку та стан здоров’я дітей в багатодітних карпатських сім’ях…..92-93
Руденко Юрко. Проблеми платної медицини на прикладі медичних кооперативів…..93-95
Середюк Нестор, Вакалюк Ігор, Бигар Петро. Якість життя хворих серцево-судинними захворюваннями і деякі аспекти лікарської діяльності…..95
Скочій Павло, Орач Роман. Концепція організації системи охорони здоров’я населення…….96-97
Тітов Іван. Критерії смерті – коли можна припинити реанімаційні заходи……97
Ткач Василь, Чмут Валерій, Фіщук Віктор. Лікарська таємниця в практиці лікаря-венеролога…..98

Розділ ІІІ. Медико-біологічні проблеми екології Карпатського регіону
М’ялковський Володимир. Норми і програми вишколу лікарів у ділянці медицини навколишнього середовища або проблеми екології…..99-102
Нейко Євген, Глушко Любомир. Вплив екологічних чинників Прикарпаття на здоров’я населення краю…..102-106
Білинський Борис, Шпарик Ярослав. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи. Що знають про неї практичні лікарі?……106-108
Колянчук Анна-Лідія. Раціоналізація харчування в профілактиці цивілізаційних захворювань…….108-110
Казбан Віктор. Медико-біологічні проблеми та аспекти їх вирішення. – Доповідь не записана…..110
Головатий Михайло. Екологія……111
Сліпченко Микола, Філіпченко Лідія. Патогенез дії промислового пилу, як медико-соціальна проблема……112-115
Гаврилюк Юрій, Созановський Орест, Сєднєва Інга, Яворівська Оксана. Чернівецька екологічна хвороба – генетичні аспекти…..116-117
Библюк Йосип. Динаміка деяких вроджених вад розвитку шлунково-кишкового тракту у дітей в світлі екологічної ситуації на Прикарпатті……..117-119
Гонський Я., Корда М., Кліщ І. Ентеросорбція – перспективний метод терапії в умовах екологічного забруднення……..119-120
Дума З., Михайлюк І. Екологічно зумовлений алергічний альвеоліт деревообробників західного регіону України…..120-121
Бабенко Георгій. Патогенез, діагностика та лікування мікроелементозів…..121
Василик Л., Дикий Б., Засуха Г., Макось Р., Матейко Г., Нікіфорова Т., Потапова В., Томашівська Л. Особливості перебігу вірусних гепатитів при супутніх ендокринопатіях в ендемічному по зобу Прикарпатті…… 122
Василюк М., Боднарук І., Курташ Л. Стан імунного статусу організму населення Прикарпаття, як показник прогнозування виникнення деяких хірургічних захворювань…..123
Косенко С. Вплив екологічних факторів на розвиток захворювань тканин пародонту з позицій теоретичної медицини…….123-124
Ліщак М., Клименко А., Слободян В., Гончар В. Вміст тяжких металів в органах і тканинах диких качок та факторах їх живлення…….124-125
Люлько О., Люлько О., Стусь В. Зміни у сечовій та статевій системах чоловіків, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС…….125-126
Мокрій Тарас. Деякі медико-біологічні аспекти профілактики та метафілактики ендемії оксалатного уролітіазу Карпатського регіону…….126-127
Нейко Євген, Мазепа Іван. Структура екологічних досліджень Прикарпаття……..127-128
Паращак Анна, Мазепа Марія, Фабрика Анісія. Стан здоров’я робітників хутрового об’єднання «Тисмениця» в умовах впливу професійних факторів виробництва……128-129
Повх Б., Повх Ю., Іванців Р. Онкоурологічна захворюваність населення Львівської області в 1980-1990 роках……129-130
Ракша-Слюсарєва О., Ніколенко В., Листков Д. Медико-соціальні проблеми та стан шахтарів Донбасу – ліквідаторів аварії на ЧАЕС……130-131
Шпак Б., Дебенко М., Скробач Н. Деякі критерії ранньої діагностики захворювань у робітників при контакті з поліетиленполіаміном…..131

Розділ IV. Питання підготовки лікарів та середніх медичних працівників (круглий стіл)
Гук Ігор. Загальна ідея співробітництва українських медичних осередків з Віденським університетом…….132
Комаровський Ростислав-Юрій. Проблеми набуття рівноправного міжнародного статусу медичними вузами України…….133
Панасюк Євген. Підготовка науково-педагогічних кадрів……134
Середюк Нестор. Шляхи вирішення проблем професійної підготовки……134-135
Кіцера Олександр. Навчання діалогові в системі виховання лікаря…….135-136
Ветощук Василь. Концепція системного підходу до формування уніфікованого фонду української медичної термінології…….136-138
Дем’янів Михайло. Вишколення і передове кваліфікування лікарів-асистентів та медичних помічників і технічних працівників………138-139
Антонів Василь. Про систему підготовки спеціаліста-оториноларинголога……139-140
Долішній Микола, Годованець Богдан. Актуальні питання підготовки лікарів………140
Ковалів Ю., Зошій М., Темник І., Добра П., Макух О. Післядипломне удосконалення лікарів санаторіїв-профілакторіїв та санаторіїв без відриву від роботи……..141
Нетяженко Василь, Присяжнюк Марія. Програмований тестовий контроль в об’єктивізації знань студентів та лікарів по діагностиці внутрішніх хвороб………141-142
Руденко С. Шляхи вдосконалення профілактичної роботи дитячої поліклініки……..142-143
Стеблюк Всеволод. Проблеми деполітизації та гуманізації медичної освіти в Україні…….143-144
Чучмай Г., Гриник Б., Різник С., Кордис М. Актуальні питання підготовки лікарів стоматологічного профілю…….144-145
Шутка Б., Долішній М., Юрах О., Семенів І., Левицький В., Клипич Я., Юрах Г. Використання ЕОМ в професійній підготовці майбутніх лікарів……145

Розділ V. Актуальні проблеми української медичної науки і практики
Андрущенко Є., Чмир В. Психологічні аспекти лікування ішемічної хвороби серця у людей похилого віку….146-147
Вітовський Р., Атаманюк М., Верич Н., Діденко С., Купчинський А., Щигельський А., Іщенко О. Порівнювальна оцінка функціональних наслідків мітральної комісуротомії і протезування у хворих мітральним стенозом з різною вираженістю кальцинозу клапана…….147-148
Геник Степан, Кольцова Наталія, Гудз Ігор. Медико-біологічні аспекти нових форм праці жителів Прикарпаття……148
Гоцко Є., Готь І., Мигович М., Мартинюк Б., Міліянчук О., Розгоні Ю. Діагностика запальних захворювань та травм щелепно-лицевої ділянки за допомогою персонального комп’ютера…….149
Денисюк Віталій, Варивода Іван, Кушнір Володимир, Міщук Василь, Титаренко Петро. Лікувальні властивості основних природних факторів прикарпатських курортів Моршина, Любеня-Великого, Немирова, Черче…….150-151
Ізбенко Григорій. Освоєння і впровадження ваготомії на Івано-Франківщині……..151
Клименко М., Летік І., Александрова Н. Вплив карсилу і тренталу на функціональний стан печінки у хворих цирозами печінки………152
Книшов Г., Бендет Я., Атаманюк М., Вітовський Р. Про результати хірургічного лікування мітрального стенозу, ускладненого кальцинозом клапана………153-154
Криса Василь, Кольцова Наталія, Геник Степан. Географічні особливості поширення облітеруючого атеросклерозу судин нижніх кінцівок на Прикарпатті………154-155
Ковальчук Іван. Спроба складання моделі кінцевих результатів роботи жіночої консультації в умовах нового господарського механізму (НГМ)……155-156
Ковальчук Олена. Оцінка якості роботи лікаря-пародонтолога при переході до нового господарського механізму………156
Косенко В., Добровольська М. Застосування клейово-ціанакрилатної стоматологічної композиції СК-М в комплексному лікуванні пародонтитів у переселенців північних районів Житомирської області……157
Кузів П., Кузів О. Психогігієна і психотерапія в поєднанні з розвантажувально-дієтичною терапією у хворих з ураженням шлунково-кишкового тракту……..157-158
Мазепа Марія. Поєднання патології щитовидної залози і дифузних захворювань сполучної тканини в прикарпатському ендемічному по зобу регіоні………158-159
Мамчур Федір, Томусяк Тадеуш, Зузук Богдан. Лікарські рослини Прикарпаття – перспективні джерела для одержання нових лікарських засобів……..159-160
Мельник Антон. Комп’ютерне прогнозування карієсу……….160
Миколайський Мирослав. Системна модель імунопатогенезу шизофренії………160-161
Олекса Анізій, Яцкевич Ярополк. Про пріоритет апаратного остеосинтезу при лікуванні переломів довгих кісток скелету……….161-162
Оринчак Марія, Юрак Ярослав. Особливості перебігу гіпертонічних кризів і формування серцевої недостатності при гіпертонічній хворобі в умовах Прикарпаття…….162-163
Павленко Олександр, Рожко Микола, Павлюк Василь, Палійчук Ігор. Стан ортопедичної допомоги населенню Прикарпаття………163
Петраш Надія, Семенів Олександра. Застосування препаратів заліза, міді, фтору в комплексній терапії захворювань пародонту………164
Погорєлов І., Погорєлов В., Погорєлов В. Принципи визначення початку незворотнього шоку………..164-165
Пюрик Василь. Мієлохондропластика порожнинних дефектів щелепних кісток………165
Сай Василь, Сай Ольга. Вивчення змін пульпи зубів, пломбованих парапульпарними штифтами………166
Сулима В. Розвиток лазерної медицини………..166-167
Томенко Ірина. Клініко-діагностичні аспекти хронічного тампораліту……..167-168
Хонда О. Термографічний контроль регенерації периферійних нервів після травматичних пошкоджень………168-169
Цвих Людмила, Фокшей Роксолана, Фецич Людмила. Ефективність використання антиоксидантів в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонту……..169-170
Цимбаліста Ольга. Обструктивний синдром у дітей, оперованих з приводу хронічного гнійного процесу легень…….170
Шушляпін О., Шелест О. Стан центральних М-холінорецепторів при ішемічній хворобі серця та ефекти їх специфічного блокатора амізилу………171
Яковина Іван. Особливості цитохімічного дослідження еритроцитів при бронхіальній астмі…….171-172
Якубовська Ірина, Бережницький Мирослав, Пітик Микола. Електронейроміографічні показники стану нервово-м’язевої системи при ревматоїдному артриті………172-173
Ясельський Юрій. Розвиток ендопротезування на Прикарпатті………173

Ухвала Першого Європейського Конгресу Українських Лікарських Товариств. Івано-Франківськ, 24-28 травня 1991 року………174-177
Зміст…..178-183

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Білас…..7
Бурачинський Тит……7
Вахнянин…….12
Вірхов Р…..8, 9
Грушкевич…….12
Кобринська Наталія…….10, 14, 15
Кос…….11
Коцюба Михайло…….11
Куровець Іван…….7
Морачевська Софія…….11, 12, 13-15
Озаркевич Євген…….7, 10-13
Окуневська Софія….. див. Морачевська Софія
Панчишин Мар’ян…….7
Сушкевич Петро…….11
Хомин Антін…….11
Шептицький Андрей Митрополит…….11
Щасний-Сельський…….11

How to Respond to Data Breaches – A Comprehensive Guide

0

data breach response

You'll be helping the NCSC and law enforcement to reduce criminal activity, and in the process, prevent others from becoming victims. Some states, such as California (CCPA/CPRA) and New York (SHIELD Act), impose additional standards, including mandatory encryption and security assessments, for businesses handling personal data. Federal and state laws generally require companies to notify victims within 30 to 60 days of discovery, often through written notice, such as being notified by mail. Companies must act quickly to identify data breaches, locate compromised systems, and isolate affected networks to prevent further damage and mitigate the consequences. A company’s decisions in the first few hours after discovering a breach can determine whether the damage is contained or spirals into a crisis. The goal is to determine how the breach occurred, what data was accessed or stolen, and whether the attack is ongoing.

We know that the role of the CISO, faced with the daunting task of creating a data breach response plan, can seem like navigating a maze without a map. Creating a comprehensive Data Breach Response Plan involves a multi-faceted approach, meticulously designed to protect not just data, but the very integrity of your organization. These insights underscore the importance of developing and maintaining an effective data breach response plan to mitigate risks, ensure compliance, and protect corporate assets. Notifying affected parties, including customers, employees, and vendors, should be a top priority. Effective communication and timely notification are critical components of a successful data breach response. A well-prepared data breach response team is the cornerstone of an effective breach response plan.

If you quickly notify people that their personal information has been compromised, they can take steps to reduce the chance that their information will be misused. When your business experiences a data breach, notify law enforcement, other affected businesses, and affected individuals. And don’t withhold key details that might help consumers protect themselves and their information. An incident response plan covers all security incidents, including ones with no data exposure such as a contained malware infection or a failed intrusion attempt. Within two weeks, capture the timeline (detected, contained, http://profitwithpassionsummit.com/ConsultingServices/consulting-support-services notified), what worked, what took longer than expected, and which assumptions in the plan turned out to be false. Forty-eight hours in, still unable to confirm whether the affected records included EU residents, they can't tell legal whether a 72-hour clock is running at all.

data breach response

Business Guidance

data breach response

IdentityTheft.gov will create an individualized recovery plan, based on the https://www.xcomputers.info/2025/02/11/gdpr-data-subject-rights-practical-guide-for-businesses/ type of information exposed. Tell people what steps they can take, given the type of information exposed, and provide relevant contact information. Consult with your law enforcement contact about what information to include so your notice doesn’t hamper the investigation.

A well-developed data breach response plan is an essential safeguard against the growing threat of cyber incidents. A well-organized response team is the backbone of an effective data breach https://desyrel.eu/contact-tracing-apps-violate-privacy/ response plan. This documentation ensures compliance with GDPR Article 33(5), which mandates that organizations provide verifiable evidence of their response processes and corrective actions. In accordance with GDPR requirements, the Data Protection Inspectorate (DPI) must be notified within 72 hours of becoming aware of a personal data breach.

data breach response

A well-prepared data breach response team is essential for an effective breach response plan. Having a solid foundation for your data breach response plan is a great first step. In essence, a data breach response plan serves as your organization’s first line of defense against a cyberattack. A data breach response plan (DRP) serves as your organization’s emergency playbook for cybersecurity incidents.

  • “A month to notify affected customers that their current passwords, which are often shared with other unrelated sites and services, seems a bit excessive,” Grimes says.
  • That's where having a comprehensive data breach response plan becomes invaluable.
  • Criteria for assessing a data breach, including the risk of harm and remedial action, is explored in Identifying Eligible Data Breaches.
  • Developing an effective data breach response plan is not a one-person or one-department job.
  • It's critical to take the findings from the root cause investigation and translate them into concrete corrective actions.

This guide will walk you through developing a comprehensive data breach response plan, helping you act decisively when it matters most. Learn five strategies that will help you make a comprehensive data breach response plan. Discover how to make a data breach response plan. These resources were identified by our contributors as information they deemed most relevant and timely—and were chosen based on the current needs of the small business community.

  • To date, the company has not disclosed much, except to say that the breach involved names, addresses, phone numbers, email addresses, and passwords used for its website Zacks.com.
  • “We determined the attack to be targeted because the attackers created a piece of code designed purely for execution on the targeted ICRC servers.
  • On the other hand, if a company whose entire business model is based on protecting user passwords gets hacked, do we judge them more harshly?
  • The company said it blocked access to accounts with the compromised passwords, so customers would need new passwords.
  • The company didn’t discover the breach until late December and didn’t notify customers until the end of January 2023.

In wrapping up our discourse on the imperative of sculpting a meticulously crafted data breach response plan, let’s not forget this is more than just a box-checking exercise. It offers monitoring and rapid response to ensure you comply with your data breach response plan. Each step in refining your Data Breach Response Plan, each integration of fresh technological solutions, adds a layer of strength to your organizational safety net. Detection and Analysis are critical to swiftly identifying and understanding the extent of a data breach, which directly impacts your organization’s ability to respond effectively. Preparation is the bedrock of an effective Data Breach Response Plan, requiring a multifaceted approach to ensure readiness for a cybersecurity incident.

Мудрий В. Змагання за українські університети в Галичині : збірка праць / Василь Мудрий. – Львів ; Нью Йорк : НТШ, 1999.

Василь Мудрий. Змагання за українські університети в Галичині

Мудрий В. Змагання за українські університети в Галичині : збірка праць / Василь Мудрий ; ред. О. Романів ; Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Фундація Укр. вільного ун-ту в ЗСА. – Львів ; Нью Йорк : НТШ, 1999. – 194 с. : іл., табл. – (Українознавча бібліотека НТШ ; число 12).

Книга повним текстом викладена в Електронній бібліотеці “Україніка”

3MICT

Вступне слово………..3

НАЦІОНАЛЬНА ВИЩА ШКОЛА ЯК ФАКТОР САМОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСТВА

Історичне тло питання. Австрійський період боротьби за український Університет………..7
Боротьба за українські вищі школи під Польщею……….10
Еволюція вищої освіти в Украïнi пiд большевиками ……….. 13
Польський та російський різновиди асиміляційної політики: аспект вищої школи…….15
Формування національної високої освіти в сучасній Україні – передумова виживання українства…….17

БОРОТЬБА ЗА ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ

І. LITTERIS ET PATRIAE………21
II. ПРОБА НАРИСУ ІСТОРІЇ БОРОТЬБИ ЗА ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ………42
1. Початки львівського утраквістичного університету………42
2. Перша фаза українських університетських змагань до сецесії 1901 р. …………48
3. Друга фаза університетських змагань до вибуху світової війни 1914 р. …….58
4. Стан університетської справи в часі світової війни та українського визвольного руху й творчi зусилля нації коло здвигнення українських високих шкіл……..75

УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ЛЬВОВІ У РР. 1921-1925

Вступ…..125
I. Дещо про львiвський державний університет і його призначення…….126
ІІ. Боротьба за український характер львiвського університету……..128
III. Боротьба за окремий український університет у Львові…….129
IV. Боротьба за український університет у великій війні…….133
V. Боротьба за український університет пiд Польщею……..134
VI. Приватний український університет у Львові……..136
VII. Кураторія Українських Високих Шкіл у Львові……..143
VIII. Українські студентські організації і українські високі школи…….147
IX. Професорське тіло українського університету……….151
Х. Секретаріят і канцелярія українського університету……..153
XI. Дальший хід подій на українському університеті………155
XII. Що робила Польща в справі університету для українців…….159
XIII. Чому не прийшло в описаному часі до заснування українського університету?…….175
XIV. Дальша доля університетської справи в Польщі……..179
ХV. Кінцеві міркування………180

ДОДАТКИ……..183

Додаток 1. Всенародна жалоба……..183
Додаток 2. Заява укр.-руського парляментарного клюбу……..183
Додаток 3. Подяка……..184
Додаток 4. По кровавій боротьбі у львівськім університеті……..185
Додаток 5. Вшехпольські провакациї……..186
Додаток 6. Промова Івана Прибили, господаря з Романова дня 4, липня с. р. над могилою бл. п. Адама Коцка……..187
Додаток 7. Назвиска українських академиків арештованих дня 1, с. м. у львівськім університеті……..188

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Балей Степан – 89, 140
Барвінський Богдан – 81,154
Барвінський Олександр – 65, 140
Барщівський Іван – 141
Бачинський Володимир – 177
Бачинський Лев – 72, 133
Брик Іван – 60, 86, 88, 140, 151
Вахнянин Мирон – 140, 151
Вергановський Володимир – 151
Веселовський Ярослав – 63
Вовк Федір – 60
Возняк Михайло – 83
Ганкевич Микола – 60
Гарасимчук – 81
Ґломбінський (д-р) – 94
Глушкевич Маріян – 140, 149
Головацький Яків – 127
Голубович Ізидор – 162
Горбачевський Іван – 163,167
Гординський Ярослав – 88
Грушевський М. – 54, 60, 67
Дикий Василь – 154
Дністрянський (професор) – 67
Кархут Спиридон – 89, 140
Каспровіч Ян – 94
Колесса – 67, 75
Колесса Олександр – 163
Колесса Філарет – 83, 89
Кордуба Мирон – 89, 140, 151, 172
Коцко Адам – 67, 132
Крип’якевич Іван – 81, 83, 89, 140, 151
Куровець Іван – 140
Левицький Володимир – 82, 89
Левицький Всеволод – 141
Левицький Кость – 50
Лось Станислав – 159,161, 162
Лучків Віктор (інженер) – 141, 153
Людкевич Станіслав – 89
Макарушка Остап – 89, 140
Малецький Аркадій – 162
Махек (професор, ректор львівського університету) – 87-88
Монастирський Володимир – 141
Музика Максим – 140, 151

Нагірний Євген – 141
Надрага Олекс[андер] – 104, 140
Назарук Осип – 62, 63, 177
Новаківський О. – 158
Огоновський Олександр – 47, 48, 49, 50
Озаркевич Є. – 83
Олесницький Ярослав – 140
Панейко Василь – 83
Паньчишин Маріян – 79, 89, 95, 151
Панчишин [Мар’ян] – 140, 160
Парфанович – 157
Подолинський Олександер – 140
Раковський Іван – 89, 141, 151
Рудницький Степан – 164, 167
Свєнціцкий І. – 79, 81
Січинський Мирослав – 63
Славінський – 112
Смаль-Стоцький Роман – 162, 163, 164, 172-174
Смаль-Стоцький Степан – 163, 167
Старосольський В. – 28
Стебельський Петро – 49, 103
Студинський Кирило – 81, 89, 91, 159, 162, 167
Танячкевич Данило – 50
Твардовскі (д-р) – 54
Тисовський Олекса – 89
Томашівський (д-р, професор) – 28, 30, 60
Федак Степан – 84, 85, 95, 112, 139
Франко [Іван] – 60
Холодний Петро – 151
Целевич В. – 86, 173
Шептицький Андрей – 158
Щурат [Василь] – 75, 78, 81, 82, 85, 86, 91, 95, 103, 104, 119, 137, 141, 154, 160
Щуровський Олександер – 140
Юраш – 79, 80

Установи

Академічний кружок (студентське товариство) – 49, 50
Академічна Громада – 86, 87, 91-92, 136, 138
Кружок правників – 86
Лихвар (студентське товариство) – 49
Львівська політехніка – 86, 137
Медична Громада – 86
Наукове Товариство ім. Шевченка  – 51, 64, 75, 80, 81, 129, 133, 135, 162, 164
Наукове Товариство ім. Шевченка, бібліотека – 155, 158
Товариство наукових викладів ім. Петра Могили – 81, 83, 88, 135, 137, 139

Гентош Л. Митрополит Шептицький: 1923 -1939. Випробування ідеалів / Ліліана Гентош. – Львів : ВНТЛ-Класика, 2015.

Гентош Л. Митрополит Шептицький:1923 -1939. Випробування ідеалів / Ліліана Гентош ; дизайн обкладинки Євгена Равського; Центр досліджень історії України ім. П. Яцика Канадського інституту українських студій Альбертського університету. – Львів : ВНТЛ-Класика, 2015. – 586 с. ; 170 х 240 мм. – ISBN 978-966-8849-68-8 (в обкл.).

Анотація: Монографія львівського історика Ліліани Гентош “Митрополит Шептицький: 1923-1939. Випробування ідеалів” є спробою написання сучасної біографії митрополита Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького (1865-1944), зокрема висвітлення його життя і діяльності у період від 1923 до 1939 року. Міжвоєнний період є ключовим до розуміння спадщини Митрополита, оскільки у цей час його діяльність у всіх сферах набула розквіту, а плани стосовно реформування ГКЦ та бачення екуменічного діалогу з Православним світом повністю сформувалися. Автор намагалася охопити найважливіші аспекти цієї діяльності: Церкву, суспільство, культуру та освіту. Не залишилися поза увагою такі вагомі питання як ставлення Митрополита до Держави як такої та його погляди на фашизм і комунізм. Важливою темою є ставлення Андрея Шептицького до поширення інтегрального націоналізму та до діяльності Організації Українських Націоналістів. У ключовому розділі книжки автор розглядає погляди Митрополита на модерність, модернізацію та його плани змін, реформ ГКЦ, суттю яких були візантинізація та українізація.

Зміст

Передмова. Історичні виклики та відповіді на них митрополита Шептицького 1
Розділ 1. У кордонах  нової держави  (в 1923-1925 рр.)
1.1. Повернення  на архиєпископську катедру (літо, 1923) 9   
1.2 Греко-Католицька Церква у  Польщі:  від 1923 р.- до конкордату, 1925 р.  
1.3. Конкордат між Апостольським престолом та Другою Річчю Посполитою.
Розділ 2. Митрополит Греко-Католицької Церкви та польські державні чинники:
2.1 В пошуках  діалогу з польською правлячою елітою 1926- 1936.    
2.2 “Пацифікація” 1930 р.;  
2.3 Межі компромісу;   
2.4  Уніоністичні концепції.
Розділ 3. Митрополит Шептицький та український інтегральний націоналізм (1928-1934 рр.):
3.1 Націоналістичні ідеї в середовищі ГКЦ.  
3.2. Критика інтегрального націоналізму та конфлікт з  керівництвом ОУН.  
3.3 Особливості українського політичного католицизму та християнський націоналізм.
Розділ 4. Фінансово-економічна, харитативна та меценатська  діяльність митрополита Шептицького:
4.1 Фінансово-економічна діяльність;  
4.2 Харитативна діяльність;  
4.3 Діяльність в царині культури: засади,  меценатство, спадщина.
Розділ 5.  Спроби  перетворити ГКЦ на українську релігійну інституцію:
5.1 Світоглядні позиції митрополита Шептицького:   
    а) візантинізм як парадигма та шлях модернізації;
    б) українізація як визначення майбутнього ГКЦ;
    в) сприйняття ідей митрополита в українському суспільстві та в Греко-Католицькій Церкві. 
5.2 Реформування ГКЦ;  
5.3 На захист православних вірних.
Розділ 6. Шептицький в українському суспільно-політичному житті в 1930-ті роки. 
6.1 Політичні реалії та політичні преференції
6.2 Засудження фашизму і нацизму  та конфлікт з  Фронтом національної єдності
6.3 Напередодні війни.
Епілог 464
Примітки 466
Бібліографія 564
Вказівник імен 577

Іменний покажчик

Тарнавський Л. О. Родовід Савчинських / Л. О. Тарнавський, В. Л. Тарнавський. – Львів : Апріорі, 2011.

Тарнавський Л. О. Родовід Савчинських / Л. О. Тарнавський, В. Л. Тарнавський. – Львів : Апріорі, 2011. – 268 с.: іл.

Книжка розповідає про походження й розвиток стародавнього українського козацького роду Савчинських, починаючи від козака осавула, із села Савчин, і до наших днів. Рід Савчинських створив цілу плеяду видатних обдарованих людей (священиків, учителів, правників, службовців, композиторів, музикантів, співаків, інженерів та інших фахівців). Родовід дає цінну інформацію про наших пращурів починаючи від відомостей про дату народження, як вони розселювалися в містах чи селах, відомості про шлюби, про дітей, якою була освіта, які займали посади… Такі факти дуже важливі для різних галузей науки – соціології, демографії, географії і медицини, а також для самих нащадків роду.
У даній роботі висвітлені родинні зв’язки тільки двох гілок роду (із дванадцяти), а саме Василя та Григорія Онуфрійовича Савчинських.
Воєнні розрухи, жорстокі окупаційні режими Польщі та Радянського Союзу встановлювали цензурні заборони і з метою асиміляції грабували, замовчували в Українського народу історичну генетичну пам’ять.
Доля розпорошила по Світу і знищила багатьох представників роду, але попри все народжуються нові покоління, що безпосередньо від батьків, або ж на генетичному рівні успадковують спосіб мислення, нахили до певних професій, ті чи інші здібності і бажання внести свій вклад у розбудову держави. Про це мріяли, боролися і своєю самовідданою працею прискорювали незалежність України наші попередники – патріоти рідної землі.
Пропонована праця може бути безцінним посібником, у першу чергу, для члена роду гордого за своє походження, для студентів, істориків, краєзнавців, письменників.

ЗМІСТ

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Родовід Савчинських……. 7
Савчинський Онуфрій Григорович……. 9
Савчинський Василь Онуфрійович……. 9
Савчинський Григорій Онуфрійович……. 10
Савчинський Петро Васильович……. 35
Савчинський Лев Петрович……. 40
Савчинський Євген Петрович……. 100
Яворська Марія Петрівна……. 103
Савчинський Іван Петрович……. 109
Ланцуцька Олена Петрівна……. 110
Сивак Євгенія Петрівна……. 113
Нуд Іванна Григорівна……. 121
КрушельницькаТеодора-Марія Григорівна……. 173
Савчинський Олімпій Григорович……. 215
Савчинський Крещентій Григорович……. 248
Савчинський Іларіон Григорович……. 248
Лопачинська Текля Григорівна……. 249
Савчинський Ігнатій Григорович……. 250
Загурська Софія Григорівна……. 251
Савчинський Йосиф Григорович……. 251

Бандрівський Володимир Карлович – 179
Бандрівська Одарка (Даря) Карлівна – 180
Дроздовська (Крушельницька) Марія Амвросіївна – 209
Крушельницька Анна Амвросіївна – 212-215
Крушельницька Соломія Амвросіївна – 199-203
Крушельницький Антін Амвросійович – 181
Крушельницький Володимир Амвросійович – 212
Музика Максим Максимович – 255, 256, 258, 263-265
Музика (Стефанович) Ярослава Львівна – 49, 134 (фото), 252, 253, 255-261
Нуд Богдан Іванович (отець) – 134-137
Плешкевич (Рудницька) Романа Романівна – 171
Рудницька (Стефанович) Ганна Львівна – 254-255
Рудницький Нестор Романович – 170, 255
Савчинський Остап-Мар’ян Львович – 67-77
Савчинський Петро Львович – 83-87
Скорик Володимир Михайлович – 190
Скорик (Чепига) Іванна Іванівна – 190
Стернюк (Крушельницька) Емілія Амвросіївна – 204-205
Стернюк Іван Гавриїлович – 204
Стефанович (Савчинська) Теодора Йосифівна – 252
Стефанович Іван (Ясь) Львович – 252-253
Шептицький Андрей (митрополит) – 134
Шухевич (Бандрівська) Ольга Карлівна – 178
Яворська Марія Іванівна – 49, 108, 109

Фортеця : збірник заповідника “Тустань” : на пошану Михайла Рожка. – Львiв : Камула, 2009. – Книга 1.

Фортеця : збірник заповідника “Тустань” : на пошану Михайла Рожка / ред. кол.: М. Бевз, Л. Войтович, Ю. Диба [та ін.]. – Львiв : Камула, 2009. – Кн. 1. – 720 с. – ISBN 978-966-433-032-6.

Науковий збірник мiстить матерiали про Михайла Рожка – життєпис, бібліографію праць, огляд архіву. Другу частину складають статті колег вченого, а також праці з різних галузей наук, якими він займався і цікавився – історії, археології, етнографії, краєзнавства, історичного ландшафту та архітектури, реставрації та збереження культурної спадщини.

Зміст

Юрiй Лукомський. Життєпис Михайла Рожка……8
Тарас Романюк. Архiвна спадщина Михайла Рожка……15
Михайло Рожко. Неопубліковані матеріали археологічних досліджень Тустані 1989 року…..20
Бібліографія праць Михайла Рожка…… 32

ІСТОРІЯ

Леонтій Войтович. Кілька зауваг до новоï дискусії навколо “Слова о полку Ігоревім”……40
Олександр Майоров. Суперечності джерел щодо причин останнього походу Романа Мстиславича…….57
Dariusz Dąbrowski.Włodzimierz Dymitr Rurykowicz i jego stosunki z Danielem Romanowiczem. Kartka z dziejów politycznych Rusi w I poł. XIII w. ……..68
Володимир Александрович. Літописний монумент з орлом поблизу Холма…….90
Мар’яна Долинська. Сенс терміну “передмістя” для Львова маґдебурзького періоду…….103
Michał Parczewski. Uwagi o reliktach średniowiecznego zamku Golesz na Pogórzu Karpackim…….108
Олег Мазур. Князь Святослав Володимирович і “Могила Святослава”…….114
Андрiй Петрик. Політична платформа та рухи галицького боярства за правління Ростиславичів (1084-1199)……..124
Василь Рудий. До історії замку Даниловичiв-Виговських у с. Руда Жидачівського району Львівської обл. …..…135
Артур Iжевський. Лев – герб Львова та Галичини: від символу давньоруськостi до українства (за матеріалами сатиричної преси Галичини XIX – початку ХХ ст.)……144

АРХЕОЛОГІЯ

Леонід Мацкевий, Галина Панахид, Ігор Лавришин. Роботи Львівської обласної археологічної експедиції Інституту українознавства НАН України у Підгородцях і Уричі 1998 року……..156
Леонід Мацкевий, Євген Червоний. Дослідження у печерно-скельному навісі Прийма VII…….163
Вiталiй Конопля. До питання про укріпленні поселення перiоду енеоліту на території України……170
Ян Махнiк, Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. Унікальне поховання ранньоскитського часу на Дрогобицькому Підгір’ї……179
Владислав Бiтковський. Поховальний обряд вельбарської культури на території України…….192
Александр Ермолин. Десять лет работы Керченской охранно-археологической экспедиции…….206
Анастасія Баукова. Історична топографія середньовічного Корчева за матеріалами рятiвних розкопок Керченського історико-археологічного музею……..220
Тарас Милян. Оборонні споруди у ранньослов’янський час…….228
Орест Корчинський. До питання про типологію оборонних укріплень городищ Верхнього Подністров’я VIII – початку ХІV ст. …….239
Ярослав Погоральський, Вiталiй Ляска. Ранньосередньовічні житла з Розточчя…….251
Віталій Ткач. Слов’яно-руське поселення Онишківці-Новаки на Малому Поліссі…….255
Михайло Сагайдак. Нові дані про укріплення “міста Ярослава” (за матеріалами археологічних досліджень 1981 і 2001 років)……..259
Петро Довгань, Наталія Стеблій. Система оборони літописного Бужська…….278
Сергiй Маярчак. Городища IX-XIII ст. лівобережжя Середнього Подністров’я у межах Хмельниччини (загальна характеристика)……..284
Марина Ягодинська. Давньоруські житла Західного Поділля…….291
Володимир Зоценко, Сергій Тараненко. Вiдкриття дерев’яного храму ХІІ ст. на Київському Подолі……302
Марина Сергєєва. Деталі озброєння з кістки та рогу з території Південної та Західної Русі……333
Віра Гупало. Керамічні світильники і підсвічники княжої доби……..341
Сергій Тараненко. Могильники давньоруського Подолу Києва в його планувальній структурі……..348
Михайло Глушко. Артефакт воза з археологічних досліджень Тустані та його значення для реконструкції ходу колісного транспорту княжої доби……..358
Piotr N. Kotowicz. Architektura obronna i wyposażenie załogi zamku sanockiego w późnym średniowieczu…….366
Роман Берест. Розвідкові археологічні дослідження в околицях монастиря смт Підкамінь на Бродівщинi……379
Остап Лазурко, Євген Ткач. Результати археологічних досліджень у м. Угневі 2006 р. ……..388
Володимир Шишак, Назар Войтович, Роман Могитич. Археологічні дослідження на вул. Краківській-Вірменській у 2007 р. ……..394
Наталя Булик. Археологія доби романтизму у Східній Галичині………404

ІСТОРИЧНИЙ ЛАНДШАФТ. АРХІТЕКТУРА ТА ЕТНОГРАФІЯ

Юрiй Лукомський. Архітектурно-археологічні дослідження пам’яток монументального будівництва княжого Галича ХII-ХIII ст. ……..416
Олег Иоаннисян. Деревянным или каменным был храм в ур. “Царинка” в древнем Галиче?………432
Юрiй Диба. Будівельна справа Русі у світлі біблійних настанов…….453
Василь Петрик, Андрій Петрик. Дрогобицька Жупа (Солеварня) у світлі історичних та архітектурно-археологічних досліджень………475
Костянтин Присяжний, Оксана Байцар-Артеменко. Луцька брама в Острозі. Дослідження та спроба реконструкції……..490
Оксана Байцар-Артеменко. Ян Лiс – будiвничий замку у Клевані……..498
Любомир Пархуць. Ландшафтно-просторовий уклад та архітектура села Урич…….502
Роман Радович. Вибiр та заготівля будівельної деревини на заході Галицької Бойківщини (за матеріалами Старосамбірського р-ну Львівської обл.)…….522
Ігор Бойко. Споруди для зберігання сіна та соломи в Українських, Польських і Словацьких Карпатах (ХХ – початок ХХІ ст.)………531
Андрiян Мандзiй, Микола Бевз. Комплексне дослідження історичного поля битви: методика і досвід міжнародної архітектурно-археологічної експедиції…….550
Юрiй Токарський, Юрiй Дубик. Монументальні пам’ятки Дублян…….559

РЕСТАВРАЦІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Микола Бевз, Данута Барнат-Гунек, Беата Клiмек. Причини руйнування пам’яткових кам’яних об’єктів (на прикладі Львова, Казiмежа Дольного і Яновця)………566
Myron O. Stachiw. Archaeology, Capitalism, and the Politics Of Preservation in Post-Soviet Ukraine……..582
Роман Гуцуляк. Концептуальні підходи щодо реставрації та збереження наскельного міста-фортеці Тустань……..596
Олександр Дишлик, Сергій Марков. Інноваційні технології для систематизації результатів археологічних досліджень та історичної реконструкції пам’яток наскельного міста-фортеці Тустань………602
Богдан Строцень. Охорона пам’яток археології: проблеми та перспективи (з досвіду роботи ДП “ОАСУ Подільська археологія”)……..609
Marek Krąpiec. O możliwości datowania dendrochronologicznego drewna jodły (Abies alba) z zachodniej Ukrainy na przykładzie badań drewna z miasta-twierdzy Tustań i z osadów aluwialnych Łukawca Wielkiego koło Staruni…….615
Леся Дзендзелюк, Любов Льода. Археологічна шкіра: путівник для збереження………621

КРАЄЗНАВСТВО

Леонід Тимошенко. Опис замку Тустань в Уричі за рукописним путівником “Przewodnik po Drogobyczu i okolicy”…….630
Михайло Селівачов. З народної архітектури Київщини……..636
Володимир Галик. Село Урич у громадській та науковій діяльності Івана Франка……..646
Богдан Лазорак, Тетяна Лазорак. Літній табір Дрогобицької гімназії імені Франца Йосифа в Уричі (1910)……..655
Артем Гощuцький, Тетяна Гощицька. До питання про християнські скельні та печерні пам’ятки на Сколівщині…….670
Менько Василь. Село Східниця Дрогобицького району в XVII – 30-х рр. ХХ ст. …….679
Микола Галів. Документи і матеріали до історії визвольного руху на Сколівщині (1944-1950) у Державному архіві Львівської області……..689

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Василь Рожко. Три роки діяльності заповідника “Тустань”: комплексний підхід до збереження та розвитку наскельного міста-фортеці…….704
Список скорочень…….715
Інформація про авторів…….716

Чорновол Ігор. Польсько-українська угода 1890-1894 рр. : монографія

Чорновол І. Польсько-українська угода 1890-1894 рр. = Polsko-ukrainska ugoda w latach 1890-1894 : монографія / Ігор Чорновол ; Львів. акад. мистецтв. – Львів, 2000. – 247 с. – Бібліогр.: с. 229-240. – ISBN 966-02-1611-4 (в обкл.).

Анотація: У монографії висвітлюється одна з найгучніших спроб польсько-українського порозуміння – угода українських депутатів галицького сейму з його польськими фракціями (т.зв. «нова ера»). На основі архівних джерел спростовуються попередні трактування цієї угоди і пропонується новий погляд на неї. Водночас відтворено широкий контекст українського громадського життя у 80-х – поч. 90-х років XIX ст.

Зміст

Передмова 7
Розділ І. Спадщина поразок…….19
1.       Поляки в Росії та Австро-Угорщині: втрати повстань…….19
2.       To Be or not to Be? Український національний рух у XIX ст. ……. 25
3.       Проблема співпраці…….33
Розділ II. Тенденції до польсько-українського порозуміння в 80-х роках XIX ст……..40
1.       Зв’язки наддніпрянських українців з Галичиною в 70-80-х роках XIX ст. Ґенеза ідеї «українського П’ємонту»…….40
2.       «Стара Громада» і польські демократичні угруповання: налагодження контактів…….59
3.       Галицька місія Пантелеймона Куліша…….71
4.       Володимир Барвінський і Ян Червінський…….81
5.       Польсько-українські стосунки в контексті внутрішньої та зовнішньої політики Австро-Угорщини. «Українська інтрига» графа Ґ.Кальнокі…….90
6.       Переддень угоди (1888-1890)…….108
Розділ III. «Нова ера»……123
1.       Проголошення польсько-української угоди в сеймі та перша реакція на неї…….123
2.       Здобутки народовців …….133
Кафедра історії України у львівському університеті…….133
Запровадження в галицькі школи українського фонетичного правопису та підтвердження державних прав української мови…….137
Наукове товариство ім.Т.Шевченка…….145
Концесії в галузі середньої освіти…….147
Страхове товариство “Дністер”…….150
Народовці в державних установах…….151
Церковна політика…….153
Нереалізовані задуми та втрачені можливості…….156
Проблема претендента на український престол…….160
3.       Польсько-українські стосунки в 1891-1894 рр……..163
4.       Москвофіли й радикали супроти політики “нової ери”…….181
Закінчення…….204
Додатки…….211
Resume…….219
Summary…….224
Бібліографія…….229
Перелік імен…….241
Перелік скорочень…….247

Бібліографія

ДЖЕРЕЛА

Архівні документи

Центральний державний історичний архів України у Києві.
Ф.274. Київська жандармерія.
Ф.832. Володимир Антонович.

Центральний державний історичний архів України у Львові.
Ф.146. Галицьке намісництво.
Ф.178. Крайова шкільна рада.
Ф.196. Політичне товариство «Руська Рада» у Львові.
Ф.372. Володимир Охримович.
Ф.382. Юліян Романчук.
Ф.663. Михайло Павлик.

Державний архів Львівської області.
Ф.350. Львівська дирекція поліції.

Львівська наукова бібліотека ім.В.Стефаника НАН України. Відділ рукописів.
Ф.5. Оссолінські.
Ф.11. Барвінські.
Ф.29. Михайло Возняк.
Ф.75. Теофіл Павликів.
Ф.93. Тит Ревакович.
Ф.103. Сапіги.
Ф.168. Йосип Марков.

Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України. Відділ рукописів.
Ф.135. Барвінський О. Спомини з мого життя. Спр. 1-53.

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie. Oddział rękopisów.
Sygnatura MNK 1189.
Teka 120. Ksiądz Bernard Lubiński, Kalinka, Bratkowski do Jadwigi z ks. Sanguszków Sapieżyny.
Teka 122. Jadwiga Adamowa Sapieżyna. Listy księdzy i zakonników.

Biblioteka Jagiellońska. Oddział rękopisów. Teki Michała Bobrzyńskiego.

Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu. Oddział rękopisów.
Papiery Polanowskich.
Różne utwory Małgorzaty z Borzęckich Janowskiej.
Wspomnienia Jadwigi z ks. Sanguszków Sapieżyny.

Wojewódzkie Archiwum Państwowe w Przemyślu.

Archiwum Biskupstwa Grecko-Katolickiego w Przemyślu.

Опубліковані документи

Антонович М. Історія українофільського руху (Оцінка українського руху австрійськими урядовими колами наприкінці 1889 року) // Український історик. 1981. Чис. 1-4. С. 48-64.

Бурлака Г. Листи М. Грушевського до О. Кониського // Український історик. 1994. № 1-4. С. 117-134.

Винар Л. Австрійські урядові документи про призначення Михайла Грушевського професором львівского університету // Український історик. 1986. Ч. 3-4. С.76-86.

Гентош Л. Листи Симона Петлюри до графа Михайла Тишкевича // Україна модерна. 1996. Чис. 1. С. 157-171.

Драгоманов М. Переписка. Том 1. Львів, 1901.

Переписка Михайла Драгоманова з д-ром Теофілем Окуневським (1883, 1885-1891, 1893-1895). Львів, 1905.

Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876-1895). Том II (1876-1878). Чернівці, 1910; Том III (1879-1881). Чернівці, 1910; Том IV (1882-1885). Чернівці, 1911; Том V (1886-1889). Чернівці, 1913; Том VI (1890-1891). Чернівці, 1910; Том VII (1892-1893). Чернівці, 1911; Том VIIІ (1894-1895). Чернівці, 1911.

Матеріали для культурної й громадської історії Західньої України. Том І. Листування І. Франка і М. Драгоманова. Київ, 1928.

Архів Михайла Драгоманова. Том І. Листування Київської старої громади з М. Драгомановим (1870-1895). Варшава, 1937. (Праці Українського наукового інституту. Том XXXVII).

Дорошенко Д. Український рух 1890-х років в освітленні австрійського консула в Києві // З минулого. Збірник. Том І. Варшава, 1938. (Праці Українського наукового інституту. Т. XLVIII). С. 59-70.

Клід Б. До історії «нової ери». Неопублікований лист Володимира Антоновича до Олександра Барвінського // Україна модерна. 1996. Чис. 1. С. 146-149.

П. Куліш про свою справу з поляками // Народ. 1892. Чис. 22-23. С. 239-240; Чис. 24. С. 248-250.

Листування українських славістів з Францем Міклошичем. Київ, 1993.

Мончаловский О. Письма П. А. Кулиша, относящиеся к времени и цели его пребывания во Львове // Научно-литературный сборник. Повременное издание «Галицко-Русской Матицы», 1904. Том III. Книга 1. С. 59-72; Книга 2. С. 1-16.

«Русалка Дністрова». Документи і матеріали / за ред. Ф. Стеблія. Київ, 1989.

Ситник О. Листи В. Антоновича до М. Грушевського // Український історик. 1991. № 3-4; 1992. № 1-2. С. 396-411.

Франко І. Кому за це сором? (Відкритий лист до редакції «Правди») // Зібр. творів у п’ятдесяти томах. Т. 45. Київ, 1985. С. 245-248.

Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах. Том 48. Листи (1874-1885). Київ, 1986; Том 49. Листи (1886-1894). Київ, 1986.

Чинності і рішення руського провінційного собора во Львові в році 1891. Львів, 1896.

Додаток до чинностей і рішень руського провінційного собору в Галичині вітбувшогося в р. 1891. Львів, 1897.

Popiel P. List otwarty do Stanisława Polanowskiego. Kraków, 1882.

Stenograficzne sprawozdania z sesji Sejmu Krajowego Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. 1881-1894

Преса

Батьківщина. 1894.
Галицкая Русь. 1891-1893.
Галичанин. 1893-1894.
Діло. 1880-1894.
Львівсько-єпархіальні відомості. 1891.
Народ. 1890-1894.
Народна часопись. 1890-1894.
Новый пролом. 1885.
Правда. 1888-1893.
Слово. 1881.
Червоная Русь. 1888-1891.
Czas. 1882, 1888-1894.
Dziennik Polski. 1882.
Gazeta Lwowska. 1891-1894.
Gazeta Narodowa. 1882, 1885, 1890-1894.
Kurjcr Lwowski. 1884, 1888-1894.
Nowa Reforma. 1882, 1888-1894.
Przegląd Polski. 1891.
Reforma. 1882.

Мемуари

Антоневич Н. Галицко-руская политика. Записки посла д-ра Ник. Антоневича. Львов, 1891.

Антоневич Н. Наше нынешнее положение. Эпизоды из новейшей истории. Львов, 1907; Часть II. Эпизоды из новейшей нашой истории. Львов, 1910.

Антонович В. Щоденні нотатки закордонної подорожі 1880 р. // Антонович В. Твори. Том І. Київ, 1932. С. 285-301.

Барвінський Б. Мої спомини про Івана Франка // Спогади про Івана Франка / упорядник М. Гнатюк. Львів, 1997. С. 407-416.

Барвінський О. З останніх десятиліть XIX віку. Львів, 1906.

Барвінський О. Спомини з мого життя. Перша часть. (Образки з громадянського і письменського розвитку русинів в 60-их рр. ХІХ ст. з додатком переписки Ст.Новаковича, М.Лисенка і П.Куліша). Львів, 1912 ; Друга часть. (Образки з громадянського і письменського розвитку русинів від 1871-1888 р. з додатком споминів про М.Лисенка). Львів, 1913.

Барвінський О. Зі «Споминів мого життя». Справа покликання проф. Володимира Антоновича на катедру історії України-Русі на Львівськім університеті // Стара Україна. 1924. Ч. 9-10. С. 137-139.

Барвінський О. Заснування катедри історії України в Львівськім університеті // ЗНТШ. Т. СХLI-СХLШ. Львів, 1925. С. 1-18.

Будзиновський В. Ексгумація і новий похорон // Діло. 1912. Чис. 82.

Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. 1930. Том 7. С. 219 -226; Т. 8. С. 177-181; Т. 9. С. 64-68.

Василенко М. Олександр Матвієвич Лазаревський (1834-1902) // Син України. Володимир Боніфатійович Антонович / упоряд. В. Короткий, B. Ульяновський. Київ, 1997. Т. 2. С. 210-211.

Вахнянин А. Матеріали до політики русинів від часу так званої «нової ери» // Руслан. 1908. Ч. 175-200.

Грушевський М. Автобіографія. Київ, 1926.

Грушевський М. Як мене спроваджували до Львова // Український історик. 1984. Ч. 1-4. С. 230-235.

Дедицкий Б. Своежитьевые записки. Часть І. Где-що до развития языка и азбуки Галицкой Руси. Львов, 1906; Часть II. Взгляд на школьное образование Галицкой Руси в XIX ст. Львов. 1908.

Драгоманов М. Австро-руські спомини. Частина третя й четверта. Львів, 1890.

Драгоманов М. Автобіографія // Павлик М. Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його юбилей, смерть і спис творів. Львів, 1896. С. 327-397.

Єфремов С. Антонович і Антонович // Рада. 1908. № 63.

Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців. 1848 – 1914: на підставі споминів. Львів, 1926.

Лотоцький О. Сторінки з минулого.Частина перша. Варшава, 1932. (Праці Українського наукового інституту. Т. VI).

Лободовский М. Три дня на хуторе у Пантелеймона Александровича и Александры Михайловны (Ганны Барвинок) Кулиш // Киевская старина. 1897. Том LVII. С. 163-176.

Матковський С. Три синодіяльні архієреї. Спомини з життя і діяльності преосвященного о. Юліяна Куїловського, д-ра Юліяна Пелеша і д-ра Сильвестра Сембратовича. Львів, 1932.

Олесницький Є. Сторінки з мого життя. І частина (1860-1890); II частина (1890-1897). Львів, 1935.

Павлик М. Моя бродська одісея // Народ. 1894. № 3. С. 49-50; № 4. С. 57- 64; № 5. С. 76-81.

Пулюй І. Нові і перемінні звізди. Львів, 1905.

Романчук Ю. Українська комісія для виготовлення шкільних підручників (1868-1871) // Двадцятиліття товариства «Учительська громада». Ювілейний науковий збірник. Львів, 1935. С. 133-136.

Самійленко В. З українського життя в Києві в 80-х роках XIX ст. // Нова Україна. Прага – Берлін, 1923. Січень – лютий. С. 104-116.

Синявський А. Із споминів про Б. Кістяківського // Синявський А. Вибрані праці. Київ, 1993. С. 107-111.

Смаль-Стоцький С. Федір Гартнер (Посмертний спомин) // ЗНТШ. [Записки Наукового товариства Шевченка] Т. СХХХV – СХХХVІ. Львів, 1925. С. 239-248.

Трегубова А. Дещо з життя Ольги Франкової // За сто літ. Матеріали з громадського й літературного життя України XIX і початків XX століття. Книга V. Харків – Київ, 1930. С. 264-271.

Чикаленко Є. Спогади. Т. II. Львів, 1925.

Chlędowski K. Pamiętniki. T.II. Wiedeń. 1881-1901. Kraków, 1957.

Longehamp de Berier. Ochrzczony na szablach powstańczych- Wspomnienia (1884-1918). Wrocław – Warszawa – Gdańsk – Lodź, 1983.

Offenberg J. Stan umysłów wśród młodzieży akademickiej Uniwersytetu Warszawskiego w latach 1885-1890. (Ze wspomnień kresowca). Warszawa, 1929.

Rosco-Bogdanowicz M. Wspomnienia. Kraków, 1959.

Surzycki S. Z dziejów pamiętnego «Zctu». Kraków, 1930.

ЛІТЕРАТУРА

Антонович В. Очерк состояния православной церкви в Юго-Западной России. Киев, 1871.

Антонович В. Погляди українофілів // Твори. Том І. Київ, 1932. С. 238-250.

Антонович М. О. Кониський і М. Грушевський // Український історик. 1984. Т. 21. Чис. 1-4. С. 48-63.

Аркуша О. Галицький сейм: виборчі кампанії 1889 і 1895 рр. Львів, 1996.

Аркуша О. Олександр Барвінський (до 150-річчя від дня народження). Львів, 1997.

Аркуша О. Український націнально-політичний рух у Галичині наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 1997. Вип. 3-4. С. 118-139.

Аркуша О. Документи «гуртка українофілів» як джерело до вивчення модернізації українського руху в 90-х роках ХІХ ст. // Рукописна україніка. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20-21 березня 1996 року. Львів, 1999. С. 65-80.

Аркуша О., Мудрий М. Суспільно-політична ситуація в Галичині напередодні приїзду М. Грушевського до Львова (кінець 80-х – початок 90-х років) // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді і повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26-28 жовтня 1994 р). Львів, 1995. С. 15-17.

Аркуша О., Мудрий М. Русофільство в Галичині в середині XIX – на початку ХХ ст.: ґенеза, етапи розвитку, світогляд // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 34. Львів, 1999. С. 232-268.

Белый А. Крещеный китаец. Москва, 1992.

Барвінський В. Політика шовінізму // Діло. 1882. Ч. 78-84.

Барвінський В. По процесі о головну здраду// Діло. 1882. Ч. 57-59, 65-66.

Барвінський О. Історичний огляд засновин «Народного Дому» у Львові. Львів, 1908.

Барвінський О. Відповідь проф. М. Грушевському (на критику розвідки п.з. «Александр Барвінський. Заснування катедри історії України в Львівському університеті. Львів, 1925») // Літературно-науковий вісник. Т. 42. Львів, 1927. С. 137-141.

Батенко Т. До питання про заснування кафедри історії Східної Європи у Львівському університеті // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді і повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26-28 жовтня 1994 р.). Львів, 1995. С. 23-24.

Батенко Т. Анатоль Вахнянин (1841-1908). Біля джерел національного відродження. Львів, 1998.

Борис В. Деякі питання польсько-українських відносин під час революції 1848 р. в Галичині // Українське слов’янознавство. Вип. 6. Львів, 1972. С. 74-87.

Брок П. Іван Вагилевич (1811-1866) та українська національна ідентичність // Шашкевичіана. Випуск 1-2. Львів – Броди – Вінніпег, 1996. С. 389-416.

Вахнянин Н. Руська справа в роках 1890-1894. Львів, 1895.

Вервес Г. І.Я.Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин. Київ, 1957.

Вергун І. Кирило Селецький (1835-1916) (Церковно-громадський працівник, письменник, святець) // Визвольний шлях. 1983. Липень. С. 861-867.

Винар Л. Галицька доба життя Михайла Грушевського // Український історик. 1967. № 1-2. С. 5-22.

Возняк М. З життя й діяльності Івана Франка в рр. 1881-1884 (його листи до Івана Белея) // Культура. 1925. Ч. 1. С. 53-68; Ч. 2. С. 43-77.

Возняк М. Як пробуджувалося українське національне життя в Галичині. Львів, 1926.

Возняк М. Журнальні плани Франка в рр. 1884-86 // Україна. 1927. Кн. 3. С. 17-88.

Возняк М. Тринадцять листів Ів. Франка до Ол. Кониського // Життя й революція. 1927. № 4. С. 84-98; № 5. С. 233-242.

Возняк М. Ів. Белей і Ол. Кониський. До зв’язків Галичини з Наддніпрянщиною в 80 рр. ХІХ ст. Львів, 1928.

Возняк М. Останні зносини П. Куліша з галичанами // ЗНТШ. Т. СХLVІІІ. Львів, 1928. С. 165-240.

Возняк М. Ол. Кониський і перші томи «Записок» (з додатком його листів до Митр. Дикарєва) // ЗНТШ. Т. СL. Львів, 1929. С. 339-404.

Возняк М. Драгоманов у відновленій «Правді». З додатком його листів до Ол. Барвінського й Ол. Кониського та й останнього до нього // За сто літ. Харків – Київ, 1930. Кн. 5. С. 229-329.

Возняк М. До становища проф. Яґіча до української справи // Новий час. 1935. №№ 135, 137, 138, 140, 141.

Возняк М. Недопущення Івана Франка до доцентури у Львівському університеті // Іван Франко. Статті і матеріали. Вип. 1. Львів, 1948. С. 43-63.

Возняк М. Велетень думки і праці. Шлях життя і боротьби Івана Франка. Київ, 1958.

Выцех Ч. Воспоминания, статьи, исследования. Москва, 1965.

Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців (1772–1880). Відень, 1916.

Гнатюк В. Наукове товариство імені Шевченка: з нагоди 50-ліття його заснування (1873–1923). Львів, 1923.

Горак Р. Неміфотворний Франко // Літературна Україна. 1997. № 31.

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. Київ, 1996.

Грушевський М. Пам’яті Олександра Кониського // ЗНТШ. Т. ХХХІХ. Львів, 1901. С. 1-14.

Грушевський М. Місія Драгоманова // Україна. 1926. Кн. 2-3. С. 3-28.

Грушевський М. Рецензія на: Ювілейний збірник Наукового товариства імені Шевченка у Львові в п’ятдесятиліття основання. 1873-1923. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Т. СХХХVІІІ-СХL. Праці історико-філософської секції під редакцією Івана Крип’якевича, ст.ІV і 335. Том СХLI-СХLІІІ. Праці філологічної секції під редакцією Кирила Студинського, ст.ІV і 275 у Львові, 1925. Хроніка Наукового товариства імені Шевченка у Львові за роки 1923-1925, Ч. 67-8. Львів, 1926, ст. 176 // Україна. 1926. Кн.18-20. Київ, 1926. С. 155-159.

Грушевський М. З соціяльно-політичних концепцій Антоновича // Український історик. 1984. Ч. 1-4. С. 200-218.

Грушевський М. Очерк истории украинского народа. Киев, 1990.

Дедицкий Б. Як и кого выбрала Галицкая Русь до думы державной дня 2 червня 1885 г. Львов, 1885.

Демкович-Добрянський М. Українсько-польські стосунки в XIX ст. Мюнхен, 1969.

Депенчук Л. Богдан Кістяківський. Київ, 1995.

Дідощак В. Руско-народня інституція «Народный Дом во Львове». Її початок, основання і теперішній стан. Львів, 1885.

Дорошенко Д. П.О.Куліш. Його життя й літературно-громадська діяльність. Київ : Вид-во т-ва «Просвіта», 1918.

Дорошенко Д. Володимир Антонович. Його життя й наукова та громадська діяльність. Прага, 1942.

Дорошенко Д. Пантелеймон Куліш. Київ – Ляйпціґ (без року видання).

Драгоманов М. Неполітична політика // Народ. 1890. Ч. 24. С. 373-376; 1891. Ч. 1. С. 1-7; Ч. 2. С. 17-20; Ч. 3. С. 41-44.

Драгоманов М. Новоерські овочі з усеукраїнського погляду // Там само. 1892. Ч. 13-14. С. 174-177.

Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу // Драгоманов М. Вибране. … мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні. Київ, 1991. С. 461-558.

Єфремов С. Масонство на Україні // Наше минуле. Київ, 1918. Ч. 3. С. 3-16.

Зашкільняк Л. М.Грушевський і Галичина (до приїзду до Львова) // Михайло Грушевський і львівська історична школа. Матеріали конференції. Львів, 24-25 жовтня 1994 р. Нью-Йорк – Львів, 1995. С. 114-137.

Зашкільняк Л. Початки зв’язків М.С. Грушевського з Галичиною // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді і повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26-28 жовтня 1994 р.). Львів, 1995. С. 18-20.

Зашкільняк Л. «Не маю іншого інтереса більшого, як добро свого народу». Листи М. Грушевського до О. Барвінського // Пам’ять століть. 1996. № 2. С. 71-87.

Иванов И. О малорусском литературном языке и об обучении на нем // Русский вестник. 1863. № 5. Москва. С. 244-267.

История дипломатии. Том II / под ред. А. Громыко и др. Москва, 1963.

Калинович В. Політичні процеси Івана Франка та його товаришів. Львів, 1967.

Каровець М. Велика реформа чина св. Василія В. 1882 р. Частина перша. Жовква, 1933; Частина друга. Львів, 1933; Частина третя. Жовква, 1936.

Качала С. Коротка історія Русі. Тернопіль, 1886. (Руська історична бібліотека під редакцією Олександра Барвінського. Том 1).

Качараба С. Українська еміграція зі Східної Галичини і Північної Буковини наприкінці XIX на початку ХХ ст. Частина II. Текст лекцій. Львів, 1992.

Киян О. Олександр Яблоновський як дослідник історії України // Український історичний журнал. 1994. № 4. С. 61-74.

Кордуба М. Зв’язки Володимира Антоновича з Галичиною // Україна. Кн. 30. Київ, 1928. С. 33-78.

Костомаров Н. Малорусское слово // Науково-публіцистичні писання Костомарова. Київ, 1928. С. 137-148.

Костомаров Н. Мысли южнорусса // Там само. С. 267-271.

Кревецький І. Поділ Галичини в рр. 1846-50 // ЗНТШ Т. ХСІІІ. С. 54-59; Т. ХСІV. С. 58-83; Т.СХV. С. 54-82; Т. СХVІ. С. 94-115; Т. ХСVІІ. С. 105-154. Львів, 1910.

Крип’якевич І. Історія України. Львів, 1990.

Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (XIX ст. – 1939). Івано-Франківськ, 1993.

Кулінич І. Україна в загарбницьких планах німецького імперіалізму (1900-1914). Київ, 1963.

Куліш П. Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882. Видана типом 2-им з дод. послісловія. Львів, 1882.

Куліш П. Хуторна поезія. Львів, 1882.

Кухар В. М. Грушевський: спроба залишитися поза політикою (1894– 1898) // Україна в минулому. Випуск V. Київ – Львів, 1994. С. 108-122.

Кухар В. М. Грушевський і створення національно-демократичної партії // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді і повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26-28 жовтня 1994 р). Львів, 1995. С. 277-280.

Левинський В. Драгоманів і драгоманівці в світлі австрійських тайних документів // З минулого. Збірник. Т. І. Варшава, 1938. С. 9-29.

Леонтович В. История либерализма в России. 1762–1914. Париж, 1980.

Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Том І. Київ, 1994. С. 173-192.

Марахов Г. Польское восстание на Правобережной Украине. Киев, 1967.

Магміт Б. [Федорців Ф.] Сучасні українські політики. Півсонний маєстат (Спроба характеристики посла проф. Юліяна Романчука) // Шляхи. 1917. Січень-лютий. С. 109-115.

Мельник-Антонович К. До видання І тому творів В. Антоновича // Антонович В. Твори. Том І. Київ, 1932. С.VІ-LVІ.

Мончаловский О. П.А.Кулиш // Беседа. 1897. № 4. С. 43-46.

Мудрий М. Польські ліберал-демократи та українське питання в Галичині у 80 рр. ХІХ ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 32. Львів, 1997. С. 99-109.

Мудрий М. Спроби українсько-польського порозуміння в Галичині (60- 70-і роки ХІХ ст.) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 3-4. Львів, 1997. С. 58-117.

Мудрий М. Листування Б. Дідицького з В. Барвінським як джерело до вивчення українського національного руху в Галичині початку 80-х років ХІХ ст. // Рукописна україніка. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20-21 березня 1996 року. Львів, 1999. С. 52-64.

Нахлік Є. Варшавська служба Пантелеймона Куліша // Проблеми слов’янознавства. Вип. 47. Львів, 1995. С. 3-24. https://institutes.lnu.edu.ua/slavonic-studies/wp-content/uploads/sites/6/2016/02/ps47.pdf

Павлик М. Куліш та Крашевський. Причинок до історії польсько- українських відносин // Народ. 1892. Ч. 20-21. С. 219-224.

Павлик М. До історії «нової ери» (Уваги з поводу листа Володимира Барвінського до Івана Озаркевича) // Життя і слово. 1896. Кн. 3. С. 235-240.

Павлик М. Михайло Драгоманів, «високий рівень» українства та «нова ера». Львів, 1906.

Павлишин С. Олександр Барвінський. Львів, 1997.

Прибудь розум – щастя буде! Розмова русина з Турчанського повіту з послом Константаном Телішевським в справі угоди / видав М. Павлик. Львів, 1891.

Пшеничний Є. Олекса Бобикевич про «нову еру» // Рукописна україніка. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20-21 березня 1996 року. Львів, 1999.

Расевич В. Еволюція поглядів Михайла Грушевського в перший рік після прибуття до Львова // Михайло Грушевський і львівська історична школа. Матеріали конференції. Львів, 24-25 жовтня 1994. Нью-Йорк – Львів, 1995. С. 107-113.

Рудович І. Вступлення митр. Андрея Шептицького на митр. престол // Богословія. Т. IV. Кн. 1-2. Львів, 1926. С. 216-230.

«Руська Трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України / за ред. Ф. Стебія. Київ, 1987.

Ситник О. Роля Володимира Антоновича у формуванні Михайла Грушевського як історика // Українский історик. 1991-1992. № 3-4; 1-2. С. 169-177.

Скакун О. М.П.Драгоманов как политический мыслитель. Харьков, 1993.

Сліпий Й. Про молодечий вік нашого митрополита // Богословія. Т. IV. Кн. 1-2. Львів, 1926. С. 6-26.

Созанський І. До історії відносин австрійської бюрократії в Галичині до українського національно-політичного руху в 1849-1850 рр. // ЗНТШ. Т. LХХХІХ. Львів, 1909. С. 154-158.

Стеблій Ф. «Слово перестороги» В.Подолинського // Український історичний журнал. 1966. № 12. С. 44-51.

Стефанович О. та ін. Висвітлення до історії Львівських синодів з років 1891 і 1897. Львів, 1924.

Студинський К. Зв’язки Олександра Кониського з Галичиною в рр. 1862 – 1865 // ЗНТШ. Т. СL. Львів, 1929. С. 271-338.

Студинський К. Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1928) // ЗНТШ. Т. СL. Львів, 1929. С. ІХ-ХVІII.

Томашівський С. Бісмарк і Україна // Літопис політики, письменства і мистецтва. Берлін, 1923. Ч. 5, 6, 8, 12.

Трофимович В., Тітко Ю. Взаємини товариств «Просвіта» і ім. Качковського (друга половина XIX поч. XX ст.): текст лекції. Львів, 1993.

Турій О. Українські «полонофіли» і польські «українофіли» в революції 1848-1849 рр. в Галичині // Українське слов`янознавство. Випуск 46. Львів, 1994. С. 93-96.

Турій О. «Руська історія» як легітимізація визвольних змагань галицьких українців // Михайло Грушевський і львівська історична школа. Матеріали конференції. Львів, 24-25 жовтня 1994. Нью-Йорк – Львів, 1995. С. 95-113.

Українські Січові Стрільці. 1914-1920. Репринтне відтворення з видання 1935 р. Львів, 1991.

Ульяновський В. Релігійні переконання та історико-церковні розправи проф. Антоновича // Син України. Володимир Бонифатійович Антонович / під ред. В.Короткого і В.Ульяновського. Київ, 1997. Том 2. С. 293-311.

Франко І. Ukraina irredenta // Життя і слово. Т. ІV. Львів, 1895. С. 471-483.

Франко І. З останніх десятиліть XIX в. // Літературно-науковий вісник. Т. XV. Львів, 1901. С. 1-19, 48-67, 112-132.

Франко І. Молода Україна. Часть перша. Провідні ідеї й епізоди. Львів, 1910.

Франко І. Галицьке українофільство (Відповідь на «Уваги русина») // Зібрання творів у 50-ти томах. Т. 46. Кн.1. Київ, 1985. С. 442-447.

Франко І. Южнорусская литература // Там само. Т. 41. Київ, 1986. С. 101-161.

Чорновол І. Неопублікована частина мемуарів Олександра Барвінського // Україна в минулому. Випуск IV. Київ-Львів, 1993. С. 149-162.

Чорновол І. Поляки й українці у внутрішній та зовнішній політиці Австро-Угорщини в другій половині 80-х років XIX ст. // Другий міжнародний конгрес україністів. Доповіді і повідомлення. Історія. Частина 1. Львів, 1994. С. 233-238.

Чорновол І. М. Грушевський і проблема «галицько-руського тертіум» // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді й повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26-28 жовтня 1994 р.) Львів, 1995. С. 20-23.

Чорновол І. Поляки й українці у політиці Австро-Угорщини в другій половині 80-х років XIX ст. («Українська інтрига» гр. Ґ. Кальнокі) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 2. Львів, 1995. С. 71-81.

Чорновол І. Галицька місія Пантелеймона Куліша // Проблеми слов’янознавства. Вип. 48. Львів, 1996. С. 32-44.

Чорновол І. Українсько-польські стосунки в 80-х роках ХІХ ст. Початки «нової ери» // Україна в минулому. Вип. ІХ. Київ-Львів, 1996. С. 103-117.

Чорновол І. Галицька шляхта і проект «Київського королівства» канцлера Отто Бісмарка // Сучасність. 1997. № 3. С. 65-71.

Чорновол І. Рецензія на: Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888-1908. Toruń, 1996 // ЗНТШ. Т. СССХХХІІІ. Львів, 1997. С. 617-622.

Чорновол І. Політичний реалізм Олександра Барвінського // Сучасність. 1998. № 1. С. 99-105.

Чорновол І. Спогади Івана Франка про князя Романа Чарторийського і Валеріяна Калінку // Молода нація (Київ) 1998. № 8. С.210-228.

Чорновол І. Дуелі у Львові. Теофіл Окуневський contra Томислав Розвадовський // Львів: суспільство, місто, культура. Т. 3. Львів, 1999. С. 348-351.

Чорновол І. Польські та українські політичні доктрини 70-90-х років ХІХ ст.: порівняльний аналіз. (Ґенеза співпраці польської націонал-демократії з українцями) // Україна модерна (Львів) 1999. № 2-3. С. 103-121.

Чорновол І. Умови польсько-української угоди 1890 р. // Там само. С. 373-375.

Чорновол І., Чорновол П. І.Франко, М.Павлик та «Союз польської молоді «Зет» у Дублянах // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин. Матеріали Міжнародної наукової конференції (Львів, 25-27 вересня 1996 р.). Львів, 1998. С. 78-83.

Шевелів Б. Звільнення П. Куліша з підданства Росії // Україна. 1928. Кн. 1. С. 126-134.

Шевченко Т. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 1. Київ, 1989.

Щурат В. До історії останнього побуту П.Куліша у Львові// Зоря. 1897. Ч. 8. С. 195-196; Ч. 9. С. 178-179; Ч. 12. С. 236-239; Ч. 16. С. 317-318; Ч. 22. С. 433-436.

Щурат В. Іван Франко й галицькі москвофіли у 1893 р. // Літературно- науковий додаток «Нового часу», 1939. Ч. 21. С. 2-3.

Яковенко Н. Образ поляка в українській історичній белетристиці // Польсько-українські студії. Том 1. Україна Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Матеріали міжнародної наукової конференції. Кам’янець-Подільський, 29-31 травня 1992 р. Перемишль – Київ, 1993. С. 125-132.

Яковенко Н. Між правдою та славою. (Не зовсім ювілейні роздуми до ювілею Богдана Хмельницького) // Сучасність. 1995. № 12. С. 68-76.

Czerwiński J. Polityka nerwów. Kraków, 1882.

Bortnowski W. Powstanie listopadowe w oczach Rosjan. Warszawa, 1964.

Czornowoł I. Nieznane dokumenty dotyczące ugody polsko-ukraińskiej w latach 1890-1894 // Biuletyn Południowo-Wschodniego Instytutu Naukowego. N3. Przemyśl, 1997. S.79-80.

Davies N. Serce Europy. Krótka historia Polski. Londyn : Aneks, 1995.

Doroschenko D. Die Ukraine und das Reich. Neun Jahrhunderte deutsch- ukrainisch Beziehungen im Spiegel der deutschen Wissenschaft und Literatur. Leipzig, 1941.

Dorošenko D. Prof. Antonovyč, «panslavismus» a rakouská policie // Časopis Národniho Musea, 1933. Rocznik CVII. N l-2. S.171-183.

Feldman J. Bismarck a Polska. Warszawa, 1980.

Feldman W. Stronnictwa i programy polityczne w Galicji. 1848-1906 T. 1-2. Kraków, 1907.

Grodziski S. Sejm krajowy galicyjski. 1861-1914. T. l. Warszawa, 1993.

Gruchała J. Rząd austriacki i polskie stronnictwa polityczne w Galicji wobec kwestii ukraińskiej. (1890-1894). Katowice, 1988.

Gellner E. Nations and Nationalism. Fourth printing. New-York, 1992.

Handelsman M. Ukraińska polityka księcia Adama Czartoryskiego przed wojną Krymską. Warszawa, 1937. (Праці Українського наукового інституту. Т. XXXV).

Himka J. Socialism in Galicia. The Emergence of Polish Social Democrasy and Ukrainian Radicalism (1860-1890). Cambridge, 1983.

Himka J. Sheptyckyj and the Ukrainian National Movement before 1914 // Morality and Reality. The Life and Times of Andrej Sheptyckyj. Edited by P. Magocci. Edmonton, 1989.

Himka J. Religion and Nationality in Western Ukraine. The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1867-1900. Montreal – London, 1999.

Hornowa E. Ukraiński obóz postępowy i jego współpraca z polską lewicą społeczną w Galicji. 1876-1895. Wrocław – Warszawa – Kraków, 1968.

Hornowa E. Udział Polaków w Archeologicznym Zjezdzie w Kijowie w 1874 roku // Slavia Orientalis, 1973. N 3. S. 335-345.

Jaszczuk A. Spór pozytywistów z konserwatystami o przyszłość Polski. 1870-1903. Warszawa, 1986.

Kalicki B. Kwestia ruska. Lwów, 1871.

Kalinka W. Stosunek Polaków i Rusinów do Internatu Ruskiego XX. Zmartwychwstańców we Lwowie. (Sprawozdanie odczytane na walnem Zgromadzeniu Stowarzeszenia Opieki nad tymże Internatem, w marcu 1884). We Lwowie, 1884.

Kalinka Walerian // Polski Słownik Biograficzny. Tom XI/3. Wrocław – Warszawa – Kraków, 1965. S. 449-452.

Kieniewicz S. Adam Sapieha (1828-1903). Lwów, 1939.

Kieniewicz S. Historia Polski. 1795-1918. Warszawa, 1968.

Kozicki S. Historia Ligi Narodowej (Okres 1887-1907). Londyn, 1964.

Kozik J. Między reakcją i rewolucją. Studia z dziejów ukraińskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848-1849. Warszawa – Kraków, 1975. (Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace historyczne. Zeszyt 52).

Kulczycki W. Ugoda polsko-ruska. Lwów, 1912.

Kulisch P. Die Vergewaltigung der Basilier in Galicien durch Jesuiten. Wien, 1882.

Łazuga W. «Rządy polskie» w Austrji. Gabinet Kazimierza hr. Badeniego. 1895-1897. Poznań, 1991.

Mierzyński Antoni Julian // Polski słownik biograficzny. T. XXI/3. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk, 1976.

Mrówczyński J. Ks. Walerian Kalinka. Życie i działalność. Poznań – Warszawa – Lublin, 1973.

Ossowski Gotfryd // Polski słownik biograficzny. T. XXIV/3. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk, 1979. S. 436-438.

Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888-1908. Toruń, 1996.

Stępień S. Polacy – Ukraińcy: tradycje wspólnej przeszłości czy scieranie się racji narodowych? // Polska – Niemcy – Ukraina w Europie. Uwarunkowania, założenia i przesłanki wzajemnej współpracy. Materiały z konferencji naukowej, która odbyła się w Wyższej Szkole Pedagogicznej w dniach 8-10.V. 1995. Rzeszów, 1996. S. 57-185.

Pawiński Adolf Stanisław // Polski słownik biograficzny. T. XXV/2. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk, 1980. S. 407-412.

Pawłyk M. Moskalofilstwo a ukrainofilstwo między ludem ruskim Galicji i Bukowiny // Kurjer Lwowski, 1884. N 311, 312, 321, 324, 329.

Poliszczuk W. Akcja «Wisła». Próba oceny. Toronto, 1997.

Popławski J. Sprawa ruska // Popławski J. Pisma polityczne T. 2. Kraków – Warszawa, 1910. S. 298-308.

Pyżewicz W. Kulisy ustąpienia Filipa Zaleskiego ze stanowiska namiestnika Galicji (1888 r.) // Studia historyczne, 1979. Zeszyt 3. S. 401-418.

Tabiś J. Polacy na Uniwersytecie Kijowskim. 1834-1863. Kraków, 1974.

Tarnowski S. Bernard Kalicki // Przegląd Polski, 1885. T. 77 S. 548-579.

Tyrowicz M. Szlakiem życia i myśli Waleriana Kalinki. (W pięćdziesięciolecie zgonu – 1886 r.) // Przegląd Powszechny, 1937. N 3. S. 326-336.

Zmartwychwstańcy w dziejach Kościoła i Narodu. Praca zbiorowa pod red. ks. Zygmunta Zielińskiego. Katowice, 1990.

Wereszycki H. Historia polityczna Polski. 1864-1918. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódż, 1990.

Пасіцька Оксана. “Львівський Манчестер” і “Галицька Каліфорнія”: соціально-економічна діяльність українців Галичини (20-30-ті роки XX ст.)

Пасіцька Оксана. “Львівський Манчестер” і “Галицька Каліфорнія”: соціально-економічна діяльність українців Галичини (20-30-ті роки XX ст.) / Оксана Пасіцька ; наук. ред. Іван Патер. ; рецензенти: Роман Голик, Степан Качараба, Ігор Соляр. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2019. – 572 с.

Зміст
Вступ 7
Розділ 1. Етносоціальні та економічні виміри Галичини 9
1.1.   Населення: етнодемографічні процеси, зайнятість та соціальна структура 9
1.2.   Галичина в європейській економічній кон’юнктурі 22
1.3.   Нафтовий бізнес: від “нафтової столиці Європи” до кризи “Галицької Каліфорнії” 45
1.4.   Економічне питання у програмах українських партій      65
Розділ 2. Кооперація як соціальна мобілізація 89
2.1.   Особливості розвитку української кооперації 89
2.2.   “Народна торгівля”: мережа споживчої кооперації 118
2.3.   “Сільський господар”: суспільна ініціатива розвитку аграрного сектора економіки 132
2.4.   Фінансово-кредитні установи: історико-економічний аналіз 150
2.5.   “Будучність” і “Калина”: кооператив та фабрика в економіці краю 177
Розділ 3. Розвиток українського приватного підприємництва 193
3.1.   Організаційна форма підприємництва 193
3.2.   Особливості розвитку приватного бізнесу 213
3.3.   “Український Манчестер”: невідома сторінка соціально-економічної історії Львова 229
3.4.   Підприємницька діяльність галицьких жінок 239
Розділ 4. Економіка та греко-католицька церква: від теорії до практики 251
4.1.   Соціально-економічна доктрина 251
4.2.   Великий землевласник: господарська діяльність ГКЦ 261
4.3.   ГКЦ – учасник економічних процесів 270
4.4.   Організаційно-підприємницька діяльність Андрея Шептицького 286
4.5.   Духовенство і розвиток економіки. Тит Войнаровський 296
РОЗДІЛ 5. Фахова освіта: фактор економічного розвитку регіону 307
5.1.   Професійна освіта в Галичині: світовий досвід та українські реалії 307
5.2.   Фахові школи: від ремісника до промисловця 330
5.3.   Комерція і освіта: діяльність торговельно-кооперативних навчальних закладів 346
5.4.   Освіта і господарство: підготовка агрофахівців у Галичині і Подєбрадах 369
РОЗДІЛ 6. Виставковий бізнес: суспільний резонанс економічної діяльності  383
6.1.   Міжнародний ярмарок “Східні торги” у Львові: економічна виставка та політична демонстрація 383
6.2.   Сільськогосподарські виставково-ярмаркові заходи 392
6.3.   Свій до свого по своє: промислово-технічні виставки 411
6.4.   “Ревії мод”, “Покази народної ноші”: участь українців у краєвих та світових виставках народного мистецтва 431
6.5.   Книжкова індустрія: економічна література на книжкових виставках 443
Висновки 451
Додатки 457
Список використаних джерел та літератури 490
Іменний покажчик 548

Українське Лікарське Товариство і суспільство: До 110 річниці створення Українського Лікарського товариства у Львові / за ред. О. М. Стадник

Українське Лікарське Товариство і суспільство: До 110 річниці створення Українського Лікарського товариства у Львові : [зб. ст.] / О. Вуїв, О. Дуда, О. Канчалаба [та ін.] ; за ред. О. М. Стадник ; рец.: І. Котлобулатова, С. Пахолків. – Львів : Аверс, 2020. – 208 с. : фот. ; 22х22 см. – ISBN 978-966-134-025-0 (в паліт.).

Анотація: Статті, які увійшли в даний збірник, покликані розповісти про українських лікарів – наших попередників, про їхню самовіддану працю для громади, турботу про здоров’я народу і просвітницьку діяльність серед населення, що було проявом громадянської позиції, втіленням їхнього розуміння загальнолюдських цінностей. Нова інформація, яку змогли віднайти наші автори, належним чином відображена у запропонованих дослідженнях і покликана заповнити деякі прогалини в історії української медицини. Видання призначене для широкого кола читачів.

Зміст

Вступне слово б
Святослав Пахолків. Українська медична інтелігенція Галичини кінця XIX — початку XX ст.: самоідентифікація, місія, організація 8
Оксана Стадник. Українські лікарі: часи і долі 19
Юлія Микосянчик. У світлі душі Софії Окуневської 59
Орест Вуїв. Лікарський збірник НТШ — першоджерело української медичної науки, термінології та періодики 108

Олександр Канчалаба. Хроніка Українського Гігієнічного Товариства 131
Орест Сувало. Охорона психічного здоров’я. Короткий нарис розвитку та українські реалії 173
Олег Дуда. Українське Лікарське Товариство і суспільство 187
Література 193
Перелік ілюстрацій 197
Список скорочень 201
Іменний покажчик 202

Іменний покажчик

Література

Аретій Кравець. Медики у визвольних змаганнях українського народу

Кравець А. Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА) / Аретій Кравець. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2010. – 177 с. : фот. – (Нова медична бібліотека ; вип.14). – Бібліогр.: с. 172-177. – 1000 прим. – ISBN 978-966-1633-22-2 (в обкл.)

Зміст

  • Вступ (автор – Аретій Кравець) 3-6
  • Медики у Визвольних змаганнях Українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА) 7-39
  • Спис лікарів і медиків учасників визвольної війни 40-44
  • Діяльність Українського Червоного Хреста в Другій світовій війні 45-62
  • Медична служба Української Повстанської Армії 62-90
  • Медичне забезпечення 91-104
  • Служба здоров’я (УЧХ). УПА в підбільшовицькій дійсності (другий етап діяльності) 104-142
  • Скорочення 143
  • Список лікарів та студентів медицини, які працювали для Української Повстанської Армії (автор – Аретій Кравець) 144-171
  • Бібліографія 172-177

Іменний покажчик

  • Андрієвський Б. (професор) – 104
  • Андрусяк Василь (“Різун”) – 102
  • Барвінський Олександр – 48, 126
  • Бачинський Ярослав – 127
  • Беляй А. – 24
  • Білас Ростислав – 27, 33
  • Білинський Тарас – 94, 96 (фото)
  • Білинський Олександр – 103 (фото), 104, 145
  • Білозор Володимир – 22, 23, 24, 31, 34
  • Борець Юрій (“Чумак”) – 100
  • Бурачинський Андрій – 27
  • Вахнянин Мирон – 20
  • Вацеба Григорій – 130
  • Вацеба (Бабінчук) Марія – 130
  • Вельтіке Вільгельм (“Сян”) – 87, 105, 108
  • Воєвідка Кость – 23, 24, 146
  • Воєвідка Ярослав – 61, 146
  • Волинець Остап (“Гуцул”) – 105, 107 (фото), 115
  • Воробець Тома – 45, 46, 47, 61
  • Гайдукевич Олександра (“Зена”, “Богданна”) – 105, 109, 110 (фото)
  • Гайдучок Степан – 37
  • Гайдучок Стефанія – 37
  • Гинилевич Ярослав – 30
  • Гілецький М. – 24
  • Гранас-Ониськів В. (“Десна”) – 113
  • Грицай Дмитро (“Перебийніс”) – 93
  • Грушкевич Ярослав – 20
  • Гук Богдан (“Скала”) – 61, 82, 96, 103, 105, 108, 149
  • Гусар Василь (“Зубченко”) – 105, 109, 149
  • Гусяк Дарія – 125
  • Давиденко Олександр (“Юрко”) – 105
  • Дідик Галина – 125
  • Домбчевська Ірина – 21, 23
  • Дуда Михайло (“Громенко”) – 87, 108, 109
  • Заєвлошин (професор медицини) – 126
  • Зарицька Катерина – 74, 75, 125
  • Зеленюк Олексій (“Пастер”) – 113 (фото), 114, 116-119
  • Ільків Ольга – 125
  • Кархут Василь – 98, 127, 152
  • Келеман Василь – 79
  • Кос Осип – 31
  • Косевичева Олена – 23
  • Коцьолка Ярослав (“Крилач”) – 87, 95, 108
  • Кравець Пилип (“Сірко”) – 128, 129, 130 (фото)
  • Краузе Гельмут (“Маріян” або “Мар’ян”) – 87, 105, 108
  • Крвавіч Тадеуш – 88
  • Кривокульська Ольга – 28
  • Кривокульський Степан – 28, 30, 31
  • Криштальська Ярослава – 125
  • Крохмальний Тимко – 30, 36
  • Курилишин Панько (“Білий”)- 115
  • Куровець Іван – 27
  • Липа Іван – 97
  • Липа Юрій – 95, 97, 98
  • Лопатинський – 34
  • Лотович Матвій – 84, 124-125, 126, 127 (фото)
  • Лужецький Євген (“Шувар”) – 105
  • Мартинець Мирослав (“Берест”) – 102
  • Мартинюк Сергій (“Граб”) – 88
  • Миколенко Петро (“Байда”) – 94, 95
  • Мізерний В. (“Рен”) – 99, 105
  • Мороз Роман – 93
  • Музика Максим – 28, 30, 31, 36
  • Музика Ярослава – 35, 36
  • Надрага Богдан – 127, 128 (фото)
  • Надрага Мирослава – 128 (фото)
  • Наконечний Євген – 126
  • Овчарський Бронислав – 21, 22, 23
  • Озаркевич Євген – 20, 21
  • Окуневська-Морачевська Софія – 19, 20
  • Окуневський Ярослав – 25 (фото), 26
  • Осінчук Роман – 61, 79
  • Панчишин Мар’ян – 28, 38, 93
  • Пасічник-Рогатинський Стефан – 129
  • Пашківська Марта – 125
  • Пельо Іван (“Тарас”) – 101, 105, 107, 109
  • Перфеський О. – 24
  • Перфецький Л. – 24
  • Пилипівський Василь – 95
  • Плечій Анна – 115
  • Плюгавка Тадей-Андрій (“Маркіян”) – 76, 79, 105
  • Подолинський Олександр – 31
  • Радьо Андрій (“Яворенко”) – 110
  • Рат (д-р) – 105, 108, 110, 111
  • Рихло Іван – 22, 23
  • Ріпецький Модест (“Горислав”) – 65, 66 (фото), 93, 94, 105, 110, 111, 113, 114, 124
  • Рудницька Ярослава – 31
  • Русин Зенон – 31
  • Савка Богдан-Теодор – 127
  • Савченко Микола – 94
  • Свістель Данило (“Веселий”) – 113, 115
  • Сікорська – 88
  • Скірка Анна (“Дора”) – 108, 110, 111
  • Скоморовський Володимир – 30
  • Солган Ярослав (“Нехрист”) – 105, 109, 111 (фото)
  • Солтикевич Я. – 24
  • Сорока Михайло – 74
  • Сосенко Лев – 31, 36
  • Стасів Дмитро – 36, 37, 127
  • Стебельський Богдан – 98
  • Стернюк Володимир – 126
  • Сухий Володимир (“Сопран”) – 105
  • Тимчишин Микола – 127
  • Туна-Надрага Теодозія – 127
  • Танячкевич Кость – 30, 36
  • Ціпановська Ольга – 48
  • Чачковський Осип – 20
  • Чепіль Богдан (“Бей-Стрілець”) – 105
  • Шухевич Роман – 125
  • Щигельський В. (“Бурлака”) – 113, 115
  • Щуровський Володимир – 21, 23, 24, 33
  • Яворський (“Яким”) – 105, 140
  • Якубюк Галіна – 86
  • Ямполєр Осип – 31, 33, 36
  • Янкевич М. – 21
  • Яньо-Крук Богдан (“Мельодія”) – 94, 96, 97, 105, 110, 111